Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

Розпочато діяльність Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Кабінет Міністрів України 21 серпня 2019 року схвалив розпорядження від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», згідно з яким поклав повноваження й виконання функції адміністрування податків з Державної фіскальної служби (ДФС) на новостворену Державну податкову службу (ДПС), тим самим давши старт роботі новому відомству.

Розпорядження оприлюднено на Урядовому порталі 28 серпня 2019 року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) розпочало свою діяльність 03 вересня 2019 року відповідно до наказу ГУ ДПС від 03.09.2019 № 17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області».

У складі організаційної структури ГУ ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.

Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.

Нова податкова служба стане надійним партнером для підприємців, яка створюватиме сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, впроваджуватиме нові сервіси та забезпечуватиме рівні права всіх платників податків.

У зв’язку з початком роботи ГУ ДПС з 03 вересня 2019 року інформація щодо діяльності новоствореного органу та роз’яснення з питань податкового законодавства і адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщується на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням dp.tax.gov.ua

Порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) із змінами та доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування (далі – РК) до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.

У такому РК: у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН; у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

До уваги податкових агентів!

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету (п.п. 168.1.2  п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Оподаткування доходу, отриманого ФОП – «загальносистемником», від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (для – ПКУ) для фізичних осіб – платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Норми визначені п. 177.6 ст. 177 ПКУ.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Облікові дані платника в Електронному кабінеті

Меню «Облікові дані платника» Електронного кабінету дозволяє переглянути окремі дані або весь перелік даних платника, виділивши їх позначкою. Для цього необхідно обрати облікові дані із запропонованого переліку: ідентифікаційні дані; реєстраційні дані; відомості про керівників; присвоєння ознаки неприбутковості; дані про реєстрацію платником ПДВ; дані про реєстрацію платником єдиного податку; дані про реєстрацію платником єдиного внеску; відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром; відомості про РРО; інформація про книги ОРО; відомості про об’єкти оподаткування; інформація про неосновні місця обліку; дані про банківські рахунки.

Для перегляду вибраних даних необхідно натиснути кнопку «Переглянути» або перейти на вкладку «Перегляд даних».

Вибрані облікові дані можна роздрукувати за допомогою кнопки «Друкувати».

Державна податкова служба України зареєстрована на Порталі відкритих даних

ДФС України повідомила, що з метою виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають у формі відкритих даних» здійснила реєстрацію, як розпорядника інформації, на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua).

Отже набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних з питань державної податкової політики, будуть оприлюднюватися та оновлюватися на вказаному порталі, а також на головній сторінці у банері «Відкриті дані» офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua).

Також станом на 30.08.2019 ДПС вже оприлюднено окремі набори даних у формі відкритих даних.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/390410.html

Договір комісії: особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.

Норми встановлені п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ із змінами і доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39¹ ПКУ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за  № 1372/21684.

Отже, під час ввезення на митну територію України товарів комітентом – імпортером – платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при митному оформленні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення податкових зобов’язань згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов’язаннями.

Тобто, враховуючи правила формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації відноситься до податкового кредиту комітента (власника товару).

При цьому, комісіонер суми ПДВ до податкового кредиту не відносить, а отримана в межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги з придбання товарів у такого комісіонера підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Громадська організація без статусу юрособи не може бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня    2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Норми визначені п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 5 ст. 1 Закону № 4572).

Враховуючи вищевикладене, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єднання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Про розмір нецільової благодійної допомоги, що не підлягає оподаткуванню ПДФО

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року – у 2019 році ця сума складає 2 690,00 гривень.

Норми встановлені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Сергія Верланова виданню «Економічна правда»

Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов розповів «Економічній правді» (далі – ЕП), як трансформується Податкова, хто не сплачує дивіденди державі та як втілити в життя амбіційні плани команди Зеленського.

Якщо лічити спроби провести реформу податкової та митниці за останні десять років, можна збитися з рахунку. Кожен уряд намагався знайти оптимальний варіант, а деякі склади Кабінету Міністрів України навіть робили по кілька спроб.

Зараз, після п’яти років роботи в форматі єдиної структури, відбувається роз'єднання податкової та митниці. Відповідальні за нього – нові керівники державної митної та податкової служб Максим Нєфьодов та Сергій Верланов.

ЕП поговорила з головним податківцем про те, як реформується ДФС, що він думає про податкові ініціативи «Зе!команди» і чи вдасться виконати бюджет.

З інтерв’ю очільника ДПС України можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням http://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/390521.html

Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності

До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» внесено зміни (станом на 28.08.2019).

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.14.0):

У зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 28.08.2019 змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на Державну податкову службу України.

Додано нові версії документів

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»:

J0104705 – Звіт про контрольовані операції;

J0147105 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях. Додаток до Звіту про контрольовані операції;

J0147205 – Інформація про пов’язаність осіб (Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції).

2. У зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»:

J/F1499102 – Квитанція № 1;

J/F1499202 – Квитанція № 2;

J/F1490902 – Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

J/F1300107 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1400107 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1301303 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Накл), за рахунок суми залишку від’ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів;

J/F1401303 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;

J/F1301403 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1401403 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Внесено зміни до існуючих документів

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів та для забезпечення приймання та автоматизованої обробки звітності з податку на додану вартість у перехідний період з зазначеними номерами рахунків, які сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010»:

J/F 0299820 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Меню «Система електронного адміністрування ПДВ» Електронного кабінету

Меню «Система електронного адміністрування ПДВ» надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме до: Реєстру операцій; Реєстру транзакцій; Інформації про суму перевищення.

У вікні «Реєстр операцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в Системі електронного адміністрування ПДВ – податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, овердрафту тощо. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники цього реєстру.

Максимальна кількість записів Реєстру операцій для вивантаження обмежена 1 000 строками.

У вікні «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій за ПДВ-рахунком, у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

За допомогою сервісу «Інформація про суму перевищення» платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету ДПС України здійснюється за новою адресою: cabinet.tax.gov.ua.

Водночас, до завершення заходів з реорганізації ДФС України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділу XIІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 271.1 ст. 271 ПКУ.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Пунктом 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Добровільна зміна групи платником єдиного податку

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Норми визначені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

З січня по серпень платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 65 млрд. грн.

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 54 млрд. 611,7 млн. грн, що на 14 млрд. 848 млн. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2019 року спрямовано 37 млрд. 659,2 млн. грн, що на 11 млрд. 024,9 млн. грн (або на 41,4 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 16 млрд. 952,5 млн. гривень. Це на 3 млрд. 823,1 млн. грн (або на 29,1 %) більше фактичних надходжень січня – серпня 2018 року.

За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 10 млрд. 376,6 млн. грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 634,0 млн. грн (або на 18,7 %).

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Зміни до порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального

31.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 серпня 2019 року № 778 (далі – Постанова № 778).

Постановою № 778 внесено зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 259 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році» (далі – Порядок).

Зміни спрямовані на реалізацію п.п. 431 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України стосовно спрямування частини акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

З метою автоматичного розподілу між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2019 року Постановою       № 778 встановлені відповідні частки (додаток 2 до Порядку).

Постанову № 778 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.08.2019 № 166 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-zarahuvannya-chastini-akciznogo-podatku-z-viroblenogo-t210819

Відповідальність при несвоєчасному перерахуванні (неперерахуванні) єдиного внеску з вини банку

Органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі   10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Норми визначені п. 1 частини дванадцятої ст. 25 Закону № 2464.

Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Водночас, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7. ст. 129 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

При цьому суб’єкт господарювання повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Установи і підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі

Установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.

Норми встановлені п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.

Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».

Водночас: 1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік; 2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»; 3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу; 4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

Платники податків та податківці обговорили законодавчі новації та шляхи наповнення бюджету

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбулася зустріч з представниками бізнесу, під час якої розглянули питання щодо наповнення дохідної частини бюджету та новацій у податковому законодавстві.

На початку фахівці відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління проінформували про цьогорічні надходження до бюджетів усіх рівнів та акцентували увагу на важливості інформування платників податків про порядок справляння податків і зборів та законодавчі зміни.

Посадовці наголосили на необхідності дотримання роботодавцями чинного законодавства щодо прав і гарантій найманих працівників, офіційного оформлення трудових відносин, виплати належного рівня заробітної плати, соціального захисту робітників.

Результати роботи Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області протягом січня – серпня 2019 року

Протягом січня - серпня 2019 року платниками Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра до державного бюджету сплачено 1,62 млрд. грн., в тому числі –  податку на прибуток –  362,09 млн. грн.,  податку на додану вартість – 892,88,2 млн. гривень. 

До місцевих бюджетів надійшло 1,45 млрд. гривень. Найбільшу питому вагу у надходженнях складає податок на доходи з фізичних осіб – 1,15 млрд. грн.,  єдиний податок 313,09 млн. грн., плата за землю 180,68 млн. грн. та податок на майно 34,37 млн. гривень.

 За 8 місяців 2019 року платниками сплачено до бюджету понад 1,35 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та понад 95,39 млн. грн. військового збору на підтримку Української армії.

Про початок діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи

В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Про початок діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та загальні напрямки його роботи» за участі начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», відповідно якого передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Манушак Осипова зазначила, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснено державну реєстрацію та вже розпочато свою діяльність 03 вересня 2019 року. У складі організаційної структури Головного управління ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.

«Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вже проведено такі процедури, як: реєстрація юридичної особи, затвердження структури, штатного розпису, переведення працівників з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Надання всебічної допомоги платникам у виконанні зобов’язань зі сплати податків та зборів, якісне виконання функцій податковою службою як органу, що реалізує державну податкову політику, та кваліфіковані працівники, які користуються довірою у платників податків, – це головні цілі, покладені в основу розвитку податкової служби», – зауважила вона.

Державна податкова служба продовжить розпочату роботу над розвитком сервісних функцій, модернізацією ІТ-сервісів та платформ.

Модернізація очікує і існуючий Електронний кабінет.

Мета Державної податкової служби – якнайменша кількість контактів між працівниками державної податкової служби та платниками податків.

До того ж, головне завдання, яке поставлено перед Державною податковою службою, – забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів шляхом покращення адміністрування.

Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.

У зв’язку з початком роботи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з 03 вересня 2019 року Манушак Осипова звернула особливу увагу на початок роботи новоствореного субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/

«Тож, шановні платники, запрошуємо вас до перегляду цієї сторінки, яка є інформаційною Інтернет-платформою, інформаційним майданчиком Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. На ній щодня оприлюднюється актуальна інформація з питань податкового законодавства та розміщені електронні сервіси для комфортного обслуговування платників», – акцентувала Манушак Осипова.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує акредитацію засобів масової інформації

Пресслужба Головного управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує акредитацію представників засобів масової інформації для включення до бази ЗМІ, яким оперативно надсилатимуться анонси подій, інформація, що стосується діяльності, а також матеріали з питань застосування податкового, митного законодавства та єдиного внеску.

Акредитація триватиме до 30 вересня 2019 року.

Заяву на акредитацію надсилати за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду за формою, що додається.

До заяви до акредитації також необхідно додати копії документів, що посвідчують особу, яка акредитовується, та засвідчують її професійну належність.

У разі виникнення запитань телефонувати за номерами (056) 785-47-85.

Форма заяви на акредитацію

Вид ЗМІ, поштова адреса

Назва

ЗМІ

Керівник ЗМІ

ПІБ (повністю),

контактний телефон

Контактна особа

ПІБ (повністю),

контактний телефон

Електронна адреса ЗМІ

Адреса сторінки в Інтернеті

(за наявності)

 

 

 

 

 

 

 

 

До уваги платників ПДВ!

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.

При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги, призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше (дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником ПДВ товарів/послуг), то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Обмеження граничних сум готівкових розрахунків

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?

Об’єкт та базу оподаткування для транспортного податку визначено ст.267 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (4173 грн.*375 =1564875грн.)

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.  Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО для проведення звірки даних по транспортному податку?

Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;б) розміру ставки податку;в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

 Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Розширено перелік освітніх закладів для поняття податкова знижка

З  28.07.2018 року набрав чинності Закон України від 3 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», яким внесено наступні зміни до Податкового кодексу України:

платник податку має право включитидо податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної,загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищоїосвітидля компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу);

до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом (п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Довідково:  Закон України №2477-VIII офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 27.07.2018 № 137. 

Доходи отримані від «квартирантів» підлягають оподаткуванню

Громадяни, які здають нерухомість в оренду, зобов’язані сплачувати податки. Відтак, кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає нерухоме майно в оренду (нежитлова нерухомість, квартири, будинки чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову) має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотків військового податку.

Власник квартири фізична-особа в залежності від порядку оподаткування може здавати в оренду житло двома способами.

Перший - здає в оренду своє майно як фізична особа. Другий - власник житла здає його в оренду в порядку комерційної діяльності, яку веде в статусі фізичної особи-підприємця (ФОП). У цьому випадку він має право зареєструватися в одній з груп платників єдиного податку. Виконувати фіскальні зобов’язання треба за правилами обраної групи.

Оподаткування доходів від здачі житла в оренду

За правилами статей 319 і 320 Цивільного кодексу України (ЦКУ), власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі, для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом. У пункті 170.1.2 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ) зазначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Мінімальну суму орендної плати щороку визначають органи місцевого самоврядування. Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

До прикладу , у Чернівцях з 1 січня 2017 року змінено  мінімальну вартість оренди квадратного метра площі нерухомого майна. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28.12.2016р. № 836/258 затверджена мінімальна вартість місячної оренди одного квадратного метру загальної площі нерухомого майна без врахування податку на додану вартість в наступних розмірах для приміщень, що використовуються під некомерційну діяльність, у тому числі для проживання фізичних осіб – 10 грн; виробничу діяльність – 20 грн.; комерційну діяльність – 30 грн. Департамент економіки міської ради при проведенні розрахунків плати за оренду приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, керуватиметься затвердженою мінімальною вартістю місячної оренди одного квадратного метра загальної площі.

Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. Виплату, за правилами статті 170 ПКУ, податкову виплату треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня минулого звітного періоду.

Застосування штрафних санкцій

За несплату податку в термін, за правилами статті 127 ПКУ, орендодавці платять штрафи в таких розмірах: 10% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на 30 календарних днів включно; 20% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на термін більше 30 календарних днів.

Податківці встановили порушення при виплаті заробітної плати у 44,1% перевірених суб’єктів господарювання

У січні-липні 2019 року податківці під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, встановили порушення податкового законодавства у 44,1% суб’єктів, які перевірялися.

За результатами перевірок порушникам донараховано до сплати 571,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 160 млн грн єдиного внеску та 46,6 млн грн військового збору.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено 11,8 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Фахівці служби беруть участь у робочих групах з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створені за ініціативою місцевих органів виконавчої влади. Здійснюються обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Крім того, з роботодавцями проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання податкового законодавств. Завдяки цьому за 7 місяців цього року роботодавцями додатково укладено 96,2 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За січень-липень 2019 року до державної реєстрації залучено 13,8 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність неофіційно. До бюджетів додатково сплачено 17 млн грн податків та зборів та 18,1 млн грн єдиного внеску.

У серпні сума нарахованого податку на додану вартість склала 19,6 млрд гривень

За результатами декларування у серпні 2019 року нараховано до сплати 19,6 млрд грн податку на додану вартість. Це на 3,7 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року. У серпні 2018 року цей показник складав 15,9 млрд гривень.

Найбільше збільшення нарахувань порівняно з минулим роком відбулось по галузях економіки:

діяльність головних управлінь (хед-офісів) – зростання майже на 1,2 млрд грн;

торгiвля електроенергією  – 526,5 млн грн;

вантажний залізничний транспорт – 342,9 млн грн;

вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур – 228,7 млн гривень.

Податкове навантаження у серпні 2019 року складає 2,6%, що на 0,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У серпні поточного року очікується збір з ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування у сумі 8,2 млрд грн, або 105,1% виконання індикативного показника. 

У ДПС впроваджено етичні стандарти поведінки

Всі працівники Державної податкової служби України дотримуватимуться правил Етичної поведінки. Наказ «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах ДПС» підписано Головою ДПС Сергієм Верлановим та оприлюднено на вебпорталі ДПС. 

«Сьогодні ми формуємо нову податкову службу, в якій нульова толерантність до корупції, а працівники є професіоналами, що дотримуються високої культури спілкування з платниками податків, а платники, у свою чергу, поважають професію податківця», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

За його словами, в Правилах виписані чіткі вимоги до етичної поведінки посадових осіб служби, яких вони дотримуватимуться при виконанні своїх обов’язків.

Так, податківці повинні сумлінно, компетентно, результативно та відповідально виконувати свої обов’язки, бути неупередженими, неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, з повагою ставитися до прав, свобод та законних інтересів громадян.

Особливу увагу у Правилах приділено упередженню проявів корупції в органах ДПС. Для цього будуть визначені уповноважені особи з питань етичної поведінки, які контролюватимуть дотримання працівниками Правил, надаватимуть працівникам роз’яснення та консультації тощо.  

У документі також чітко прописаний механізм дій працівників служби у разі виникнення у них сумніву щодо законності виданого керівником наказу тощо.

Правила розроблені з урахуванням та відповідно до вимог законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за № 1203/29333.

Державна податкова служба посилить боротьбу з конвертаційними центрами та маніпулюваннями податковою звітністю з ПДВ

Державна податкова служба України має акумулювати всі зусилля задля наповнення державного бюджету. Для цього буде здійснено ґрунтовний аналіз усіх зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на виконання показників. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов під час першої селекторної наради в Податковій службі.

Сергій Верланов також окреслив два основних завдання, які стоять перед новою Податковою. Перше, це – обслуговування платників податків. Податкова має бути сервісною та інноваційною службою, партнером для бізнесу.

Друге завдання – виконання доходної частини бюджету, над якою у Податковій активно працюють. При максимальному розвитку сервісів зростатиме добровільність сплати податків, і, відповідно, зростатиме і дохідна частина бюджету.

«Стиль Нової Податкової – менше говорити та більше робити. Ми будемо працювати на результат, який відображатиметься у конкретних цифрах – надходженнях до бюджету», – підкреслив очільник ДПС.

Під час селектору було визначено основні заходи щодо наповнення державного бюджету по окремих податках та акцентовано увагу на ризиках та резервах. Особливу увагу ДПС, зокрема, приділятиме аналізу ризиків у податкових відносинах у сегменті функціонування конвертаційних центрів та суб’єктів, які маніпулюють податковою звітністю.

Проведений аналіз виконання індикативних показників свідчить, що у порівнянні з Головними управліннями в областях в Офісі великих платників податків відбувається більше невиконання поставлених бюджетних завдань. Так, наприклад, у серпні 2019 року виконання індикативних показників Офісу склало 88,9%, у той час як усі ГУ виконали індикатив у серпні на рівні 96,1%.

На невиконання Офісом великих платників податків індикативних показників у 2019 році вплинули кілька факторів.

По-перше, це низький рівень відпрацювання платників за категорією ризиковості «вигодонабувач». Як наслідок, простежується негативна динаміка у формуванні податкових схем з кінцевими вигодонабувачами.

По-друге, невиконання індикативів по ПДВ. Якщо за січень-серпень 2019 року ДПС в цілому виконала індикатив по збору ПДВ на рівні 104,3%, то Офіс великих платників податків – лише на 88,5%. Це найнижчий показник серед усіх структурних підрозділів ДПС.

По-третє, зменшення фіскальної ефективності ПДВ у великих платниках податків через декларування податкового кредиту на рівні податкової звітності. Це відбувається, зокрема, і через зростання випадків реєстрації ПН/РК з порушенням законодавчо встановлених термінів, що веде до формування податкового кредиту.

«Ми систематично будемо аналізувати всі показники надходжень до бюджету, проводитимемо наради, прийматимемо пропозиції від керівників територіальних підрозділів для того, щоб максимально забезпечувати новий Уряд коштами для виконання усіх запланованих економічних та соціальних програм. Водночас будемо посилювати боротьбу з конвертаційними центрами та маніпулюваннями податковою звітністю з ПДВ», – підсумував Сергій Верланов.

У ДПС провели зустріч зі студентами – учасниками проекту «Дуальна освіта»

У податковій службі привітали студентів магістерської програми «Фіскальне адміністрування» у рамках пілотного проекту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС». Вперше в Україні фахівців державного органу готуватимуть за дуальною формою освіти.

Для участі у програмі було відібрано 12 студентів, які пройшли конкурсний відбір та надали мотиваційні листи.

«У податковій службі очікують на молодих працівників, які привнесуть у службу нові ідеї, бачення та зміни. Натомість ми поділимося з ними досвідом, навчимо всім нюансам в роботі, допоможемо визначитися з напрямом майбутньої професії. У рамках цього проекту учасники отримають чудову можливість знайти себе та своє місце у державному органі», – зазначив директор Департаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС Анатолій Александров.

Особливість дуальної освіти полягає у тому, що студенти одночасно  працюватимуть  в податковій службі і навчатимуться. Кожен з них зможе обрати напрям, наприклад, аудит, адміністрування податків чи розвиток сервісів, і здобувати знання та практичний досвід в обраній специфіці.

Для студентів таке навчання допоможе швидше адаптуватися до робочих буднів та отримати можливість працевлаштування в органах податкової служби.

Водночас ДПС зможе залучати до роботи у своїх лавах молодих кадрів, які отримають спеціальні знання, уміння та навички.

«Керівництво ДПС зацікавлене в отриманні нових кадрів. Ми забезпечимо повну підтримку Університету ДФС в його науковій роботі, роботі з підготовки молодих кадрів. Це заклад, випускники якого готові до державної служби з усіма її особливостями. ДПС буде докладено максимум зусиль, щоб молоді фахівці мали бажання працювати в податковій службі, забезпечивши конкурентні умови та перспективну роботу», – підкреслив директор Департаменту забезпечення роботи Служби ДПС Дмитро Венцковський.

Побажання успішному навчанню та роботі студентам висловили партнери проекту – представники Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Київської школи економіки (KSE). Саме за їх підтримки стала можливою реалізація в ДПС проекту дуальної освіти.

Нагадаємо, що 20 червня 2019 року між ДФС, Університетом ДФС, Німецьким Товариством Міжнародного Співробітництва (GIZ) ГмбХ та Київською школою економіки (KSE) підписано Меморандум про імплементацію елементів дуальної освіти на базі магістерської програми «Фіскальне адміністрування» Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи Університету ДФС.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,4 мільярдів гривен

За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає 15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ

Станом на 01 вересня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні - серпні поточного року 759 справ на суму  3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5043 таких справи на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

Обмеження граничних сум готівкових розрахунків

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Старший державний інспектор сектору                     

організаційного забезпечення                                                                                                          Альона ПЕТРЕНКО

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні171
mod_vvisit_counterВчора1049
mod_vvisit_counterНа цьому тижні171
mod_vvisit_counterНа минулому тижні6689
mod_vvisit_counterВ цьому місяці19603
mod_vvisit_counterВ минулому місяці24438
mod_vvisit_counterВзагалі599389

Online (20 minutes ago): 8
Your IP: 34.237.76.91
,
Now is: 2019-09-23 03:41

Пошук