Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства в ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Станом на 01 квітня 2019 року закінчився період подачі декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які уповноважені на виконання функцій держави, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

В рамках забезпечення дотримання антикорупційного законодавства протягом І кварталу 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведені організаційні заходи щодо забезпечення своєчасного подання державними службовцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області е-декларацій, а саме: лекційні виступи, оглядові листи, методичні та консультативні заходи з суб’єктам декларування, індивідуальні співбесіди тощо.

Також, за січень – квітень 2019 року забезпечено перевірку 70 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з яких відмовлено в призначенні – 1. Проведено 8 тематичних перевірок та 1 службове розслідування за приписом прокуратури.

Відомості щодо функціонування відділу, способу електронного та телефонного зв’язку, особливості його функціонування з урахуванням завдань щодо запобігання корупції містяться у розділі «Запобігання проявам корупції» субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

Узагальнено відомості щодо фактичного подання е-декларацій особовим складом ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за результатами якого підтверджено, що вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» діючими працівниками дотримані повністю і випадків неподання або несвоєчасного подання е-декларацій не зафіксовано.

Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації

26.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 344 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова № 344).

Постановою № 344 передбачено:

► врегулювання питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України;

► визначення способу реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів;

► можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Постанову № 344 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 26.04.2019 № 81.

Втратив чинністьнаказ Державної податкової адміністрації Українита Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23

19.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.03.2019 № 97 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від  03 лютого 2011 року № 68/23», зареєстрований у Міністерствіюстиції України22.03 2019 за № 289/33260 (далі – Наказ № 97).

Наказом № 97 скасовано наказ Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23 «Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 199/18937.

Наказ № 97 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 19.04.2019 № 30.

До уваги суб’єктів господарювання!

На офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/191577.htmlрозміщено Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 10.05.2019.

Виправлення помилок у звіті з єдиного внеску фізичними особами – підприємцями

Усунення помилок, допущених, зокрема, фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) здійснюється з урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) із змінами, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок № 435)

Так, відповідно до розділу V «Виправлення помилок» Порядку № 435 уразі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання Звіту ФОП – страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 435.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий таким страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Слід зазначити, що Звіти мають бути подані за формою, що діє з 01.08.2018.

Звертаємо увагу, що за неподання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), страхувальники несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464 та ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями.

Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особамидоступно в «Електронному кабінеті»

В «Електронному кабінеті» для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

● скоротити час при заповненні платіжних документів;

● мінімізувати помилки при заповненні;

● сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом», платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

У 2019 році змінився порядок справляння туристичного збору

З початку 2019 року набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.

Відповідні зміни внесені Законом України від 23 листопада 2018 року  № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Туристичний збір (далі – збір) є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – ради). Таким чином ради, у межах наданих їм ПКУ повноважень, можуть контролювати стан розвитку туристичної галузі на підвідомчих територіях шляхом встановлення економічно доцільних ставок збору. Ради також визначають й перелік податкових агентів цього збору.

З 1 січня 2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі:

● до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму

● до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

► готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

► житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

Справляння збору здійснюється податковими агентами, перелік та інформація про яких оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

Підсумки Деклараційної кампанії 2019 на Дніпропетровщині:

бюджет отримає 113 мільйонів гривень

«За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровщини подано 39 328декларацій про майновий стан і доходи, що на 9 декларацій більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого ними доходу становить  4 млрд 049,0 млн грн, що на 1 млрд 500,8 млн грн більше, ніж у минулому році.

До сплати нараховано 99,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 10,6 млн грн більше, ніж у минулому році та 13,1 млн грн військового збору, на 1,5 млн грн більше, ніж у 2018 році», повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Серед декларантів є й мільйонери. Доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 273 громадянина з загальною сумою задекларованих доходів 2 млрд 600,0 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають 34,6 млн грн та 3,85 млн грн відповідно.

Також нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2019 року.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 4 907 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована ними сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, складає 10,7 млн гривень.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальнимнеобхідно подати пакет документів

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни, зокрема, до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), які набирають чинності з 01.07.2019.

Так, згідно із змінами, внесеними до ст. 15 Закону № 481, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

►дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Ліцензія на право виробництва пального або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, зберігання пального, роздрібної торгівлі пальним або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Слід зауважити, що з урахуванням змін, внесених Законом № 2628 до      ст. 17 Закону № 481, за порушення норм Закону № 481 застосовуються такі фінансові санкції у разі:

◄ виробництва пального без наявності ліцензії – 1 000 000 гривень;

◄ оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень;

◄ роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250 000 гривень.

Особливості оподаткування доходу нерезидента – фізичної особи,

отриманого від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу)

Порядок обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, визначено ст. 652 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VІ «Про акціонерні товариства» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 514).

Згідно з частиною 15 ст. 652 Закону № 514 придбання акцій заявником вимоги та продаж цих акцій акціонерами не потребує обов’язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень державних органів, у тому числі Національного банку України.

Для акціонерів результатом операцій з обов’язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій є виникнення доходу, який включається до розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до чинних норм та положень, встановлених Податковим кодексом України (далі –ПКУ).

Розглянемо, як оподатковується дохід нерезидента – фізичної особи, отриманий від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу) на вимогу заявника – власника домінуючого контрольного пакета акцій, який є:

- нерезидентом – юридичною особою;

- нерезидентом – фізичною особою.

Так, нерезидент – фізична особа, яка отримує доходи з джерелом їх походження з України, є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розділу ІV«Податок на доходи фізичних осіб» та п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

У разі якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту – фізичній особі іншим нерезидентом, вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом – фізичною особою у банку – резиденті України. Режим використання такого рахунку встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк – резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунку (п.п. 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 ПКУ). Порядок оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі – нерезиденту іншим нерезидентом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від  27 грудня 2010 року № 1226.

Таким чином, якщо нерезидент (юридична або фізична особа), який є власником домінуючого пакета акцій, здійснює через ескроу-рахунки виплату доходу фізичним особам – нерезидентам за придбані у таких осіб акції, то банк – резидент, в якому відкритий рахунок такої фізичної особи – нерезидента, має виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ, під час здійснення першої видаткової операції з такого рахунку.

Зокрема, банк – резидент має утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), та військовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (1,5 відсотка). Також банк – резидент виконує функції податкового агента у частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Вищезазначене питання розглянуто в Узагальнюючій податковій консультації щодо оподаткування операцій обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 26.04.2019 № 181.

Умови, за яких суб’єкти літакобудування звільняються від сплати земельного податку

Суб’єкти літакобудування, включені до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року № 405 «Про затвердження переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» із змінами, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, та які відповідають критеріям, встановленим ст. 2 Закону України від 12 липня        2001 року № 2660-III«Про розвиток літакобудівної промисловості» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2660), звільняються від сплати земельного податку згідно з п. 7 підрозділу 6 розділу XX«Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону № 2660 встановлено, що цей Закон застосовується до юридичних осіб – резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

● здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

● виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

● забезпечують виконання Україною міжнародних зобов’язань реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

ФОП, яка реалізує вироби медичного призначення, обов’язково застосовує РРО

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. При перевищенні у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які, зокрема, здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Отже, ФОП – платники єдиного податку при реалізації виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини за готівкові кошти, обов’язково застосовують РРО, незалежно від обсягу доходу.

З початку року анульовано 18 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

«У Дніпропетровській області станом на 01.05.2019 діє 14 038 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4 796 суб’єктах господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7 586, на тютюнові вироби – 6 452», – зазначив заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 4 531 ліцензію, з них 2 387 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2 144 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня – квітня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 797 ліцензій; анульовано – 750 ліцензій, в тому числі – 18 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Затверджено порядок інформаційної взаємодії органів ДФС та Держказначейства щодо повернення помилково або надміру сплачених сум

З 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі – Порядок).

Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

Звертаємо увагу, що порядок електронної взаємодії застосовується щодо повернення платежів, належних:

● державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019;

● місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019.

Інформацію розміщено на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378085.html

Оновлено порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

Кабінет Міністрів України постановою від 24 квітня 2019 року № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» (далі – Постанова № 391) вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Порядком, зокрема, визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

Зміни внесені до Порядку з метою упередження безпідставного уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, штучного формування податкового кредиту. Постановою № 391 скориговано відповідні ознаки.

Постанова № 391 набрала чинності 11.05.2019 (опубліковано в офіційнму виданні «Урядовий кур’єр» 11.05.2019 № 87).

Податок на додану вартість: коригування податкових зобов’язань

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до відповідної ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 192.2 ст. 192 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

При цьому ПКУ не передбачено виключень щодо зменшення таких податкових зобов’язань у разі часткового зменшення вартості поставлених неплатнику ПДВ товарів/послуг (незалежно від причин такого зменшення).

За відсутності місць оптової торгівлі пальним, ліцензія отримується за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

За чотири місяці 2019 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 41 мільярд 500 мільйонів гривень

За січень – квітень 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 36 млрд 493,4 млн грн, що перевищує надходження січня – квітня минулого року майже на 8 млрд 265,2 млн грн, або на 29,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 27 млрд 055,7 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 7 млрд 329,1 млн грн), що на 6 млрд 120,1 млн грн (або на 29,2 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 9 млрд 437,7млн гривень. Це на 2 млрд 145,1 млн грн (або на 29,4 %) більше фактичних надходжень чотирьох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2019 року в області зібрано 5 млрд 24,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 887,0 млн грн (або на 21,4 %).

До уваги платників ЄСВ!

З 02.05.2019 набрали чинності нові рахунки для сплати ЄСВ.

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначаються основні вимоги для платників ЄСВ, а саме:

► ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника;

► обов’язки платників ЄCВ виникають у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата ЄСВ проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення;

► ФОП мають сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (з 01.01.2019 – 918,06 гривень).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом;

► юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб;

► у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;

► розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість з ЄСВ не підлягає списанню;

► строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується;

► платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику ЄСВ надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ податкові органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

Повідомлення про прийняття на роботупрацівника – обов’язок роботодавця

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу(далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою –підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності ліцензій

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Оскільки норми Закону № 481 не передбачають жодних винятків щодо придбання ліцензій суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію товарів через магазини безмитної торгівлі, то реалізація такими суб’єктами господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів товарів через магазини безмитної торгівлі може здійснюватись лише за наявності у них відповідних ліцензій.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: сплата податку на нерухомість

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Норми визначні п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області Руслана Іглікова на тему «Дотримання вимог антикорупційного законодавства»

Запитання:Яка практична ефективність профілактичних заходів, проведених підрозділом з запобігання та виявлення корупції в фіскальній службі області?

Відповідь:У наслідок проведеної роз’яснювальної роботи з діючими співробітниками, забезпечено 100 % дотримання ними вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII в часті своєчасності подання щорічних електронних декларацій. Застосування різноформатного спілкування з суб’єктами декларування у вигляді лекційних виступів і індивідуальних співбесід допомогли розглянути чисельні запитання не тільки загального, а також і індивідуального характеру, розібратися в життєвих ситуаціях і усвідомити пов’язані правові наслідки.

Запитання.Яким чином Вами використовується потенціал засобів масової інформації щодо роз’яснення для громадян і суспільства законотворчих вимог за напрямком запобігання корупції і які результати?

Відповідь:насамперед, формат цільового використання «гарячої телефонної лінії» надає можливість кожній особі висловити любі зауваження або пропозиції щодо удосконалення робочого режиму податкових органів, а також своєчасно відреагувати на повідомлення негативного характеру. З кожним ініціатором дзвінка проводиться пряме спілкування, з’ясування усіх складових виникаючих питань. Слід зазначити, що більшість ситуацій усуваються вже на початковому рівні і тільки окремі з них проходять подальші процедури розгляду.

Використання мережі Internet (суб-сайт ГУ ДФС області) забезпечує своєчасний і загальний зв’язок усіх зацікавлених осіб з уповноваженими працівниками відділу за любими спектрами питань і кожний громадянин має можливість їх визначення, обговорення і розгляду в формі електронного спілкування у тому числі. До речі, електрона адреса відділу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , яка відкрита для кожного без виключення і ми заздалегідь вдячні за взаємодію.

Звертаю увагу, що в усіх адміністративних будівлях податкової служби області розміщені спеціалізовані банери щодо нагадування суб’єктам декларування про обов’язки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Запитання.Протягом якого строку діють, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави?

Відповідь:відповідно ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» протягом одного року, крім безстрокового обмеження щодо розголошення або використання в іншій спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.

Запитання.У який строк особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов’язана повідомити керівника або визначений законом державний орган про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів?

Відповідь:відповідно ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Запитання.За сукупністю яких умов застосовується звільнення особи як захід врегулювання конфлікту інтересів?

Відповідь:якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, особа не згодна позбавлятися приватного інтересу з метою врегулювання конфлікту інтересів.

Запитання.Протягом якого строку зберігається інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави?

Відповідь:відповідно ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про особу зберігається упродовж всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

Платникам Дніпропетровщини протягом 2019 року відшкодовано

з бюджету 508,8 млн гривень ПДВ

З початку року платниками, які перебувають на податковому обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 666,87 млн гривень.

Фахівцями ГУ ДФС проведено 299 камеральних і 38 документальних перевірок з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування ПДВ з бюджету. За результатами проведених перевірок підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 381,6 млн грн, упереджено – 6,8 млн гривень.

Протягом2019року повернуто бюджетного відшкодування на рахунок платника податку на загальну суму 508,8 млн гривень.

Тривають камеральні, документальні перевірки по заявленому бюджетному відшкодуванню ПДВ на суму 294,09 млн гривень.

Помилково сплачені суми ЄСВ повертаються у визначеному законодавством порядку

ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Про звільнення від сплати земельного податку суб’єктів космічної діяльності

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378321.html проінформувала про наступне.

Відповідно до п. 1 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти космічної діяльності протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), звільняються від сплати земельного податку до 1 січня 2023 року. Перелік вищезазначених суб’єктів космічної діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1248 «Про затвердження переліку суб’єктів космічної діяльності, які звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення до 1 січня 2018 року» (далі – Постанова № 1248).

У подальшому, з метою приведення у відповідність із нормами ПКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 111 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1248» (далі – Постанова № 111) внесено відповідні зміни та продовжено термін дії Постанови № 1248 до 1 січня 2023 року.

Зокрема, п. 1 Постанови № 1248 (у редакції із змінами, внесеними Постановою № 111) було затверджено перелік суб’єктів космічної діяльності, які звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення до 1 січня 2023 року, згідно з додатком.

Дане роз’яснення надано відповідно до листа Міністерства фінансів України від 03.05.2019 № 11230-08-63/12021, який розміщено за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73369.html

До уваги виробників та імпортерів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів!

Тимчасово, з 01 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій з:

1) реалізації (заправлення повітряних суден) бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з діючим сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву.

Норми визначені п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пеня нараховується без урахування строків давності

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Норми визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – квітень 2019 року

Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці    2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції.

У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці  2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних).

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 125,3 тис. адміністративних послуг

В органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.

Загалом працівниками ЦОП протягом 2019 року опрацьовано 125,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг; з яких надано 125,3 тис. адміністративні послуги.

З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини, та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

За фактами викриття схем та правопорушень підприємство сплатило додатково до бюджету майже 950 тисяч гривень

В ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС встановлені взаємовідносини з контрагентами, по яких внесена інформація до бази даних суб’єктів фіктивного підприємництва та наявні пояснення та протоколи допиту директорів щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності.

Аналізом баз даних ДФС України та відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «С» реалізовано на ТОВ «М» кондиціонер та супутні послуги.

Проте, ланцюг та фізична можливість надання послуг у ТОВ «С» відсутні.

В Єдиному реєстрі досудових розслідувань по ТОВ «С» наявна інформація щодо порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відповідно якого досудовим розслідуванням встановлено здійснення ТОВ «С» безтоварних операцій, які спрямовані на надання послуг з формування штучного податкового кредиту.

До перевірки надано тільки договори та видаткові накладні/акти виконаних робіт. Для підтвердження факту здійснення господарської діяльності по придбанню ТМЦ не надано сертифікатів якості, інформації щодо приймання-передачі зазначеного товару матеріально-відповідальними особами, документально не підтверджено складський облік, не надано товарно-транспортні накладні.

Крім того проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «М» здійснювало відшкодування вартості палива працівникам, які в той час перебували у відпустці або були звільнені, встановлені факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

За результатами перевірки донараховано підприємству 942,4 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Умови, за яких застосовується адміністративний арешт майна

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Нормами п. 94.2 ст. 94 ПКУ визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

► платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

► фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

► платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

► відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

► відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

► платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

►платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

► платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної місцевої ради

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне:

● рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому випадку – норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 13.3 ст. 12 ПКУ);

● до повноважень місцевих рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ);

● офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесено зміни до ПКУ.

Зокрема, п. 3 розділу ІІ Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Це дає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі й у частині розміру ставок земельного податку.

Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року  № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» із змінами та доповненнями акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Отже, якщо рішення місцевих рад, прийняті та оприлюднені після 15 липня 2018 року, то вони є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених такими рішеннями.

Тобто, обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку на 2019 рік виникає з моменту оприлюднення останнього рішення відповідної ради з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань:

хто подає пояснення

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Норми визначені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 обумовлено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:

■ порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;

■ пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що РК, складений постачальником (продавцем) товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник (продавець) надсилає складений РК отримувачу.

Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.

Граничні строки подання податкової декларації у разі припинення ФОП підприємницької діяльності

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) щодо отриманих доходів востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Норми визначені п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ)

ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

 

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні173
mod_vvisit_counterВчора1049
mod_vvisit_counterНа цьому тижні173
mod_vvisit_counterНа минулому тижні6689
mod_vvisit_counterВ цьому місяці19605
mod_vvisit_counterВ минулому місяці24438
mod_vvisit_counterВзагалі599391

Online (20 minutes ago): 10
Your IP: 34.237.76.91
,
Now is: 2019-09-23 03:47

Пошук